Реальність «Ірреального»: програмувальні функції сновидіння в магії навіювання (на матеріалі традиційної культури українців)

Темченко, А. І. (2023) Реальність «Ірреального»: програмувальні функції сновидіння в магії навіювання (на матеріалі традиційної культури українців). Народознавчі зошити (3 (171). с. 586-596.

Text Реальність іреального. Народознавчі зошити.pdf Download (276kB)

Резюме

У статті проаналізовано програмувальні функції сновидіння в магії навіювання. Метою публікації є висвітлення семантичних зв’язків між сновидінням, міфом і реальністю, а також спроба смислової реконструкції обрядів з елементами гіпнозу. Методи дослідження передбачають застосування таких засобів наукового пізнання, які використовуються в суміжних галузях, а саме: психології, мовознавстві, історії, філософії, культурній антропології. Отримані результати. У «буденному» світогляді сновидіння сприймається як реакція психіки на повсякденну діяльність, натомість у традиційній культурі воно може формувати її «порядок денний». Отже, сновидіння здатне не лише перезавантажувати систему, але певним чином перепрограмовувати її функціональні можливості. Властивість психіки до програмування і само-програмування може бути довільною і регульованою. Довільне перезавантаження пов’язане з психофізичними функціями сновидіння відновленням ресурсів, переробкою інформації, компенсацією нереалізованих бажань і потреб, адаптацією психіки до нових умов). У традиційній культурі існують обрядові механізми, за допомогою яких в обмеженому режимі відбувається регульоване навіювання. Відповідні практики нагадують методи директивного гіпнозу, що використовували українки стосовно своїх чоловіків. Важливою ознакою таких практик є визначення часу і місця проведення обряду. Сприятливими вважалися ночі з четверга на п’ятницю і з суботи на неділю, що обумовлене міфологічної семантикою цих днів тижня. Метою виконання відповідних обрядів є візуалізація необхідного сновидного образу, за допомогою якого створюється потрібна для жінки post somnum поведінкова модель її шлюбного партнера. Застосування магічних практик з елементами гіпнозу передбачає створення предметних інсталяцій, які виконували функції своєрідних комунікаційних порталів, пов’язаних із семантикою води (криниці, місточка), які мали телепортувати потаємні прагнення сновидця. Об’єктивізація «уявного» посилює дію обряду в сенсі ефективнішого навіювання, оскільки стимулює сугестію персони, яка / з якою здійснюються відповідні маніпуляції. Відповідні дії не були поширеним явищем і стосувалися переважно жіночої репродуктивної магії, спрямованої на утримання або принадження «свого» чоловіка.

Actions (login required)

Перегляд елементу