Труднощі навчання молодших школярів з нейропсихологічної точки зору

Герасімова, Н. Є., Герасимова, І. В. (2025) Труднощі навчання молодших школярів з нейропсихологічної точки зору. Наукові інновації та передові технології (Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка») (№ 9(49). ISSN 2786-5274

Text +Наукові інновації 9(49) (1)-1255-1281.pdf Download (592kB)

Резюме

У статті аналізується проблема труднощів навчання у молодших школярів, яка розглядається не як прояв ліні чи недбалості, а як наслідок нейропсихологічних особливостей розвитку дитини. На основі сучасних наукових даних розкрито, що багато академічних невдач (складнощі з читанням, письмом, рахунком, утриманням уваги) є результатом незрілості або дисфункції окремих ділянок мозку. У статті детально описано, як саме працюють вищі психічні функції та як їхні порушення призводять до конкретних проблем, відомих як дислексія, дисграфія, дискалькулія. Підкреслюється, що традиційні педагогічні методи часто виявляються неефективними в таких випадках, оскільки вони не спрямовані на першопричину проблеми. Ключовим аспектом статті є обґрунтування необхідності комплексної нейропсихологічної діагнос тики, яка дозволяє точно ідентифікувати слабкі ланки в роботі мозку кожної дитини. Проблема значного зростання числа школярів, які не справляються з програмою початкової школи, є актуальною для сучасної психології та педагогіки. Ускладнення навчання в цих дітей зумовлені різними чинниками, у багатьох з них відсутні клінічні діагнози. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до шкільної дезадаптації та соціальної неуспішності у майбутньому. Важливу роль у виявленні та корекції цих проблем грає нейропсихологія, оскільки багато труднощів пов'язані з порушеннями вищих психічних функцій (ВПФ). ВПФ є складними системними утвореннями, що формуються прижиттєво, опосередковані мовою і довільні за способом здійснення. Їхня мозкова організація має системний і динамічний характер, тобто вони не прив'язані до конкретних "центрів" у мозку, а реалізуються завдяки спільній роботі функціонально диференційованих зон. Локалізація ВПФ змінюється в міру розвитку дитини, що пояснює, чому осередкові ураження мозку по-різному впливають на психіку в дитячому та дорослому віці. У нейропсихології для аналізу порушень використовуються поняття нейропсихологічного симптому (порушення функції через ураження мозку), нейропсихологічного фактора (принцип роботи мозкової структури) та нейропсихологічного синдрому (закономірне поєднання симптомів, пов'язане з випаданням фактора). Діагностика спрямована на виявлення "слабкої ланки" у функціональній системі. Робота мозку розглядається через взаємодію трьох основних блоків: енергетичного (регулює активацію), блоку прийому, переробки та зберігання інформації (аналізаторні системи) та блоку програмування, регуляції та контролю. Кожен із них робить свій внесок у реалізацію ВПФ. Дозрівання мозку відбувається нерівномірно, що призводить до гетерохронності формування ВПФ. Збої у цьому можуть стати причиною затримки розвитку. Виділяють кілька груп дітей, які зазнають труднощів у навчанні, ґрунтуючись на нейропсихологічному підході. До них відносяться діти із затриманим психічним розвитком, білінгви, соматично ослаблені, діти із поведінковими порушеннями, діти із соціально неблагополучних сімей, а також некласифіковані діти. Особлива увага приділяється проблемі дискалькулії та пов'язаних із нею труднощів у навчанні математики. Однією з головних проблем є низька компетенція шкільних психологів у галузі нейропсихологічної діагностики та корекції. Також наголошується на неготовності вчителів розуміти механізми труднощів навчання у дітей. Для вирішення цієї проблеми необхідний інтегративний підхід у роботі шкільних психологів, що включає знання з суміжних дисциплін та орієнтацію на виявлення механізмів академічної неуспішності, а не лише на роботу з окремими симптомами. Важливо враховувати анамнестичні дані, генетичні фактори та соціальне середовище розвитку дитини.

Actions (login required)

Перегляд елементу