Поліщук, В. Т. (2022) Постать Григорія Сковороди і сковородинські смисли в поезії Олексія Софієнка. Almanac of Ukrainian Studies (31). с. 40-46. ISSN 25202626
![]() |
Text
THE_FIGURE_OF_HRYHORIY_SKOVORODA_AND_SKOVORODAS_S.pdf Download (822kB) |
Резюме
У цій розвідці проаналізовано твори зі сковородинівською тематикою, написані талановитим поетом із Канева Олексієм Софієнком (1952-2011). З огляду на відносну малознаність цього письменника, в студії вміщено основні біографічні відомості про нього. Достатньо детально проаналізовано поетичну мову О. Софієнка на основі всіх шести його збірок, відзначено її метафоричну насиченість і ускладненість, інтелектуальність, проблемно-тематичне багатство, версифікаційну розмаїтість і майстерність. Особливо наголошено на формально-змістовому експериментаторстві поета, на своєрідності його візуальної поезії як відлунні барокової стилістики, що певною мірою зближує Софієнкову творчість Із бароковими рисами у творах Григорія Сковороди. Зауважено на інших можливих типологічних збіжностях творів Сковороди й Софієнка – філософічності й виразній насиченості поетичних текстів митця-сучасника біблійною, релігійно-духовною образністю та символікою. Зазначено й те, що семантично та образно ускладнена поезія О. Софієнка вимагає активної читацької співпраці та співпереживання. Означено інші смислові контексти, зокрема стильові, творів цього поета. У статті найбільше уваги приділено аналізові поеми О. Софієнка «Апостол волі», написаної з нагоди 200-річчя з часу смерті Григорія Сковороди (1994) й надрукованої тільки в посмертній збірці поета «Співуча кров» (2013). Звернута детальна увага на структурування поеми та її версифікаційний малюнок, на реалізацію в ній ключової ідеї твору – ідеї волі (у Г. Сковороди – свободи), на семантику концепту волі у світі хаосу («пекло волі») та в гармонізованому світі («безмежжя волі»). Відзначено, що, за О. Софієнком, світова гармонія значною мірою реалізовується сповідуванням гуманістичних цінностей, зокрема й духовно-релігійних, через ідею Бога. Простежено еволюцію образності й тональності поеми. Значна увага приділена в студії аналізові інших «сковородинівських» віршів у збірках О. Софієнка («Сковорода», «Істина», «Щастя», «Сотвори себе» та ін.), на художньо відтворену в них семантику, а також на епіграми та інтертексти «від Сковороди» у творах сучасного поета.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Неконтрольовані ключові слова: | Олексій Софієнко ; Григорій Сковорода ; поезія ; поема ; філософізм ; духовно-релігійна семантика, версифікація. |
Теми: | Філософські науки Українська філологія |
Підрозділи: | Навчально-науковий інститут української філології та соціальних комунікацій |
Користувач, що депонує: | Наукова Бібліотека |
Дата внесення: | 01 Квіт 2025 12:29 |
Останні зміни: | 01 Квіт 2025 12:29 |
URI: | https://eprints.cdu.edu.ua/id/eprint/6951 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |