Полісемічне дієслово як об'єкт моделювання аспектуальної парадигм

Калько, М. І. (2021) Полісемічне дієслово як об'єкт моделювання аспектуальної парадигм. Мовознавчий вісник : збірник наукових праць (№ 31). с. 6-18.

Text Мовознавчий вісник 31_6-18.pdf Download (932kB)

Резюме

У статті на матеріалі одного з багатозначних дієслів сучасної української літературної мови внаочнено можливість, доцільність та ефективність застосування об’єктивістського підходу до опису категорій аспектуальності і виду, що акцентує увагу на залежності оцінки внутрішньочасового характеру ситуації від онтологічної специфіки екстралінгвальних корелятів дієслова, визначальної для способу їхньої мовної категоризації і неодмінно передбачає передовсім розмежування граматичного (категорії виду) та лексичного (аспектуальні класи) компонентів аспектуальності. Доведено, що такий підхід дає змогу, використовуючи відповідний дослідницький інструментарій, створити об’єктивну, удокладнену, а не спрощену, схематичну модель аспектуальної парадигми полісемічної дієслівної лексеми. Установлено, що аспектуальну макропарадигму конституюють: 1) аспектуально-лексична мікропарадигма, яку наповнюють аспектуально-лексичні класи: термінативний, активітивний, стативний, евентивний, релятивний; 2) аспектуально-граматична парадигма, що об’єднує аспектуально-граматичні класи: імперфективи – видові партнери, перфективи – видові партнери, imperfektiva tantum, perfektiva tantum, біаспективи; 3) аспектуально-прагматична парадигма, що інтегрує конкретно-видові функції, зокрема прогресивну, ітеративну, preasens historicum, конкретно-фактичну тощо; 4) аспектуально-дериватологічну мікропарадигму, яка консолідує акціональні підкласи (традиційні роди, або способи, дієслівної дії) як морфологословотвірні префіксальні, суфіксальні та конфіксальні деривати: атенуативи, делімітативи, дистрибутиви, дуративи, пердуративи, сатуративи, семельфактиви, кумулятиви, редуплікативи тощо.

Actions (login required)

Перегляд елементу