Право на свободу мирних зборів у контексті принципів законності і верховенства права: міжнародний і національний правові аспекти

Волошкевич, Г. А., Джолос, С. В. (2024) Право на свободу мирних зборів у контексті принципів законності і верховенства права: міжнародний і національний правові аспекти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, 86 (Ч. 1). с. 37-44.

Text +240 86-part-1-37-44.pdf Download (344kB)

Резюме

Стаття присвячена міжнародним і національним правовим засадам права на свободу мирних зборів у контексті принципів законності і верховенства права. На основі аналізу основних міжнародних документів у сфері прав людини з’ясовано основні міжнародні стандарти права на свободу мирних зборів. На основі аналізу положень чинного законодавства України та деяких інших держав-членів Ради Європи, висвітлено основні положення національного права, що гарантує свободу мирних зборів. Окреслено основні засади співвідношення принципів законності і верховенства права у контексті права на мирні збори. Звернуто увагу на ту обставину, що принцип верховенства права за своєю природою є ширшим і глибшим, ніж принцип законності. Автори доходять висновку про те, що наразі питання про право на мирні збори не є достатньо детально врегульованим чинним законодавством України, що зумовлює правову невизначеність і, тим самим, порушує принцип верховенства права, що може призводити до різних неприпусти мих крайнощів. Вказано на необхідність докладного законодавчого врегулювання права на мирні збори в Україні. Звернуто увагу на існування як повідомлювального, так і дозвільного характеру проведення мирних зборів у цивілізованих державах, зокрема й учасницях Ради Європи, при необхідності збереження високого рівня толерантності до масових зібрань, які не слід розганяти, якщо вони мають мирний характер. Вказано на визнання практикою Європейського суду з прав людини важливості розрізнення «мирних» і «немирних» зібрань за критерієм відсутності чи наявності у їх організаторів та/або учасників наміру застосовувати насильство із існуванням презумпції мирного характеру зібрань та необхідністю суворої обґрунтованості обмежувальних заходів для недопущення порушення права людей на мирні збори тощо. Виявлено, що перспективним напрямком подальшої розробки цієї проблематики слід вважати осягнення основних засад розрізнення мирних і немирних зібрань, а також допустимих і недопу стимих заходів, що здійснюються як представниками органів державної влади і місцевого само врядування, так і учасниками масових заходів.

Actions (login required)

Перегляд елементу