Особливості психофізіологічних функцій у дітей 5-7 років з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи

Колесник, А., Юхименко, Л. І. (2024) Особливості психофізіологічних функцій у дітей 5-7 років з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи. PhD thesis, ННІ фізичної культури, спорту та здоров'я.

Text Дисертація Kolesnyk A S (1).pdf Download (3MB)

Резюме

У дисертаційній роботі представлене дослідження актуальної проблеми фізіології – особливостей психофізіологічних функцій дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи. Метою роботи було з’ясувати особливості психофізіологічних функцій у дітей 5-7 років з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що уперше теоретично обґрунтовано положення про роль індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних властивостей у формуванні психофізіологічних функцій дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Набула подальшого розвитку концепція про те, що у дітей 5-7 років формування індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних, сенсомоторних, психофізіологічних функцій підпорядковується загальним закономірностям онтогенезу, що поступово, неперервно, гетерохронно і нерівномірно розвиваються і досягають найвищого рівня у 7 років. Встановлено поступове посилення функціональної взаємодії індивідуальнотипологічних властивостей та психофізіологічних функцій. Уперше для дітей 7-річного віку встановлений зв’язок між генетичнодетермінованими індивідуально-типологічними властивостями (ФРНП, СНП та ВНП) ЦНС з сенсомоторними (ПЗМР, РВ1-3, РВ2-3) властивостями, психофізіологічними функціями (слуховою пам’яттю та об’ємом уваги), регуляторними механізмами серцево-судинної системи (ЧСС, Мо), в той же час, як у дітей 5-6 років кореляція, факторний та кластерний аналіз не виявили статистично значущих зв’язків індивідуально-типологічних властивостей нервової системи з більшістю психофізіологічними властивостями, що досліджувались. Розвинуто положення про те, що обстежувані 7 років з високим рівнем індивідуально-типологічних властивостей ВНД (СНП, ФРНП, ВНП) мали вищий рівень розвитку сенсомоторних (ПЗМР, РВ1-3, РВ2-3), психофізіологічних функцій (слухова та зорова пам’ять, увага) і регуляторних характеристик серцевого ритму (ЧСС, Мо), ніж обстежувані з середнім та низьким рівнем досліджуваних типологічних властивостей та у дітей п’ятирічного та шестирічного віку. Експериментально та теоретично обґрунтовано, що функціональна система навчальної діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку формується за рахунок переважної участі психофізіологічних функцій. Характер формування функціональної системи навчальної діяльності визначається типологічними властивостями ЦНС. Результати представлені в роботі є важливими для оптимальної організації освітнього процесу дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Організація навчального процесу у початковій школі повинна базуватися на вікових закономірностях функціонування фізіологічних систем, фундаментом яких є рівень розвитку індивідуально-типологічних властивостей ЦНС дітей. Інший критерій оптимізації надання освітніх послуг повинен застосовувати особистісно-орієнтовний підхід у навчальному процесі з метою попередження несприятливих фізіологічних змін дитячого організму. З одержаних результатів зроблено наступні висновки: Комплексне дослідження з використанням сучасних методів та обладнання встановили закономірності та особливості вікової динаміки індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних, сенсомоторних та психофізіологічних функції у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. 1. У дітей 5-7 років формування індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних, сенсомоторних, психофізіологічних функцій підпорядковується загальним закономірностям онтогенезу: поступово, неперервно, гетерохронно і нерівномірно розвиваються і досягають найвищого рівня у 7 років. 2. Встановлено поступове посилення функціональної взаємодії індивідуально-типологічних властивостей та психофізіологічних функцій. У семирічному віці існує зв’язок між генетично-детермінованими індивідуально-типологічними властивостями (ФРНП, СНП та ВНП) ЦНС з сенсомоторними (ПЗМР, РВ1-3, РВ2-3) та функціями слухової пам’яті, об’ємом 6 уваги, регуляторними механізмами серцево-судинної системи (ЧСС, Мо). У дітей 5-6 років кореляційний, факторний та кластерний аналіз не виявив статистично значущих зав’язків індивідуально-типологічних властивостей нервової системи з більшістю досліджуваних психофізіологічних функцій. 3. Індивідуально-типологічні властивості ВНД, нейродинамічні (СНП, ФРНП, ВНП), сенсомоторні (ПЗМР, РВ1-3, РВ2-3), психофізіологічні функції (слухова та зорова пам’ять, увага) і регуляторні характеристики серцевого ритму (ЧСС, Мо) у дітей семирічного віку характеризуються вищим функціональним розвитком порівняно з дітьми п’ятирічного та шестирічного віку. 4. Розвиток нейродинамічних, сенсомоторних та психофізіологічних функцій у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку проходить гетерохронно. Діти віком 7 років мають статистично вищий рівень розвитку нейродинамічних, сенсомоторних властивостей, активаціі регуляції серцевосудинної системи та психічних функцій порівняно з дітьми 5-6 років, що вказує на високу пластичність психофізіологічних функцій і можливу їх часткову корекцію засобами навчання та виховання. 5. Розвиток нейродинамічних, сенсомоторних та психофізіологічних функцій у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку проходить нерівномірно. У дітей 5-7 років нейродинамічні функції, особливо, функціональна рухливість нервових процесів, досягає вищого рівня та раніше розвивається, ніж сила нервових процесів та регуляторні функції серцево-судинної системи. 6. Розвиток індивідуально-типологічних, нейродинамічних властивостей та психофізіологічних функцій визначається рівнем їх складності та функціональної значимості. Функціональна рухливість нервових процесів та прості сенсомоторні реакції (ПЗМР, РВ1-2) досягають свого максимального рівня значно раніше, ніж складні зорово-моторні реакції (РВ2- 3) та сила нервових процесів. 7 7. У дітей дошкільного та молодшого шкільного віку поступово розвивається серцево-судинна система та удосконалюються механізми її регуляції, підвищується її реактивність. Максимального розвитку серцевосудинна система та механізми її регуляції, а також реактивні можливості досягають у 7-річному віці. 8. Генетично детерміновані індивідуально-типологічні властивості ВНД проявляються у характері психофізіологічних функцій, пам’яті, уваги та механізмах регуляції серцевого ритму дітей 7 років. Експериментально обґрунтовано, що особи з високим рівнем досліджуваних типологічних властивостей характеризувалися вищим рівнем активації механізмів регуляції серцевого ритму, функцій пам’яті та швидкості розгортання компенсаторних реакцій, ніж особи з низькими градаціями типологічних властивостей. 9. Дослідження показало, що у дітей 5 років формується функціональна система, що забезпечує навчальну діяльність за рахунок переважного морфофункціонального дозрівання досліджуваних функціональних систем. Тоді як у дітей молодшого шкільного віку така функціональна система розумової діяльності формується шляхом інтегративних процесів різних функціональних психофізіологічних систем. 10. Встановлені у дисертаційній роботі закономірності та особливості динаміки розвитку індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних, сенсомоторних та психофізіологічних функцій в онтогенезі осіб дошкільного та молодшого шкільного віку розвивають концептуальні положення психофізіології про роль генетичнодетермінованих індивідуально-типологічних властивостей ВНД в реалізації психомоторних функцій та успішності навчальної діяльності. Констатовано, що типологічні властивості СНП, ФРНП та ВНП для осіб молодшого шкільного віку є базовими властивостями ЦНС і визначають характер формування функціональної системи навчальної діяльності.

Actions (login required)

Перегляд елементу