Діяльнісний підхід у новій українській школі: історія, сучасність, перспективи

Шпак, В. П., Мойсієнко, І. М. (2023) Діяльнісний підхід у новій українській школі: історія, сучасність, перспективи. Імідж сучасного педагога (№ 4). с. 76-83.

Text 284229-Текст статті-658176-1-10-20230731.pdf Download (467kB)

Резюме

Обґрунтовано актуальність дослідження проблеми застосування діяльнісного підходу у Новій українській школі. Виходячи з провідної ролі діяльнісного підходу в освітньому процесі Нової української школи розкрито нагальну потребу ретельного аналізу історичних передумов, сучасного стану і перспектив його реалізації. Схарактеризовано історичне підґрунтя виникнення і реалізації діяльнісного підходу, основу якого становить ідея мануальної праці в освітній діяльності молодших школярів у німецькій педагогіці (Й. Гутсмутс, Р. Зейдель, Г. Кершенштейнер, Г. Літц, Е. Мейман, А. Ферьєр), теорія прагматизму американської педагогічної думки (Дж. Дьюї, Г. Манн) і таксономія освітніх цілей американського психолога Б. Блума. Сучасний стан окресленої проблеми розкрито із позицій поєднання діяльнісного, інтегративного, особистісно орієнтованого підходів, педагогіки партнерства, а також реалізації технологій «Щоденні 5» і «Щоденні 3». Перспективи подальшого розроблення автори вбачають у спільному проєкті з уключення студентів спеціальності 013 Початкова освіта у впровадження діяльнісного підходу під час аудиторних занять, практичної підготовки, участі в інших освітніх проєктах, зокрема, «Шкільний день», «Help school», «Традиції козацької педагогіки». Своєю чергою, упровадження діяльнісного підходу потребує оновлення освітніх компонентів програми фахової підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Actions (login required)

Перегляд елементу