Психологічні аспекти темпоритмічних порушень мовлення у дітей

Герасімова, Н. Є., Герасимова, І. В. (2023) Психологічні аспекти темпоритмічних порушень мовлення у дітей. Журнал «Наукові інновації та передові технології». (Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка») (12). с. 694-705.

Text 6750-Текст статті-6788-1-10-20231016.pdf Download (394kB)

Резюме

Своєчасне та повноцінне оволодіння мовленням є першою та найважливішою умовою становлення у дитини психіки та подальшого її розвитку. Відповідно до досліджень, 2, 5% дітей у віці до 5 років мають проблеми з мовленням. Аналізуючи праці вітчизняних колег, визначено, що тяжкі порушення мовленнєвої діяльності можуть впливати на розумовий розвиток дитини, особливо на формування вищих рівнів пізнавальної сфери. Обмеженість мовленнєвого спілкування негативно впливає на формування особистості дитини, викликає психічні нашарування, специфічні особливості емоційно-вольової сфери, призводить до розвитку небажаних якостей характеру: сором’язливості, нерішучості, замкнутості, негативізму. Все це позначається на адаптації, успішності, а надалі‒на виборі професії. Метою статті є висвітлення результатів аналітичного огляду проблеми взаємозумовленої залежності між рівнями сформованості мовленнєвих засобів та комунікативних навичок дитини. Порушення темпоритміки мовлення (заїкуватість), як свідчать статистичні дані, є одним із поширених, тривалих мовленнєвих порушень у дітей. Воно характеризується складним симптомокомплексом та у ряді випадків невисокою ефективністю корекції. Виникаючи у період найактивнішого формування мовленнєвої діяльності (2-6 років), заїкуватість обмежує комунікативні можливості дитини, спотворює формування особистості, ускладнює соціальну адаптацію. Заїкуватість у дітей частіше проявляється на складному в лексичному та граматичному плані мовленнєвому матеріалі.

Actions (login required)

Перегляд елементу