Інституційний репозитарій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці»

Темченко, А. І. (2021) Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці». Матеріали до української етнології (20(23)). с. 118-125.

[img] Text
Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці».pdf

Download (298kB)

Резюме

Вступ. У статті розглянуто семантику поширеної у народному живописі картини «Козак з дівчиною біля криниці». Мета публікації полягає у виявленні архетипних міфологічних значень мотивів і образів зазначеного сюжету, а також виявленні «празмісту» мистецької композиції. Методи дослідження передбачають застосування структурного і використання порівняльного аналізу з іншими жанрами усної міфопоетики і візуального мистецтва. Отримані результати. Візуальна інтерпретація картини дозволяє виокремити три складових сюжетних компоненти: «криниця–журавель», «відро–кінь», «дівчина–козак». У смисловому сенсі зазначені пари складають єдиний комплекс, що можна трактувати метафорично (система знаків-індексів) і буквально (система чуттєвих образів). Перелічені елементи утворюють смислові пари, значення яких трактується на декількох рівнях, що зіставляються з ієрархічною будовою міфологічної картини світу, зокрема його вертикальною і горизонтальною структурою, де функцію центру / місця переходу в «інший» світ виконує криниця (звідси семантика окремих казкових жіночих образів). У зв’язку з цим «текст криниці» має дуальне прочитання, де протиставлення «того» і «цього» не є буквальним. Звідси пояснення окремих обрядів, пов’язаних з репродуктивною жіночою магією (у цьому разі актуалізується опозиція «криниця-журавель»). Вертикальна структура передбачає наявність «верху», якому відповідають образи, пов’язані з небом і сонцем, «середини», що асоціюється з природними субстанціями землі і води, натомість «низ» формує систему значень, пов’язаних з тілесністю. Актуальними є також лінійні зв’язки, оскільки репродукція відбувається на усіх рівнях – природному (дощ, роса), культурному (оранка і сівба) і тілесному (coitus). У такий спосіб утворюються смислові ланцюжки «криниця–відро–дівчина» – «журавель–кінь–парубок». Ключові слова: весілля, відро, дівчина, еротика, журавель, кінь, козак, криниця, композиція, міф, народна картина, обряд, парубок, українці, шлюб.

Тип елементу : Стаття
Неконтрольовані ключові слова: Весілл ; відро ; дівчина ; еротика ; журавель ; кінь ; козак ; криниця ; композиція ; міф
Теми: Мистецтво
Культура
Історичні науки
Релігія
Підрозділи: Навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії
Користувач, що депонує: Темченко Андрій Іванович
Дата внесення: 31 Січ 2024 09:17
Останні зміни: 31 Січ 2024 09:17
URI: https://eprints.cdu.edu.ua/id/eprint/5782

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу