Міфологія простору: семантика горизонталі в традиційних уявленнях східних слов’ян (на матеріалі замовлянь)

Темченко, А. І. (2017) Міфологія простору: семантика горизонталі в традиційних уявленнях східних слов’ян (на матеріалі замовлянь). Вісник Черкаського університету. Серія «Історичні науки» (№ 4). с. 42-50.

Text mij.pdf Download (1MB)

Резюме

Ключовою умовою здійснення обряду є правильна організація простору, зокрема ствердження його центру і окреслення меж периферії. Елементи горизонтального простору є невід’ємними складовими сюжету лікувального міфу. Знаковою формою просторової горизонталі є чотирикутник, культурними еквівалентами якого є поля, міста, фортифікаційні споруди, горизонтально-перпендикулярне переплетення властиве також тканинам, мисливським тенетам. Смисловим опозитом до чотирикутника виступає коло, яке повторює природні форми. Наприклад, дерйва, гори, озера, нори, дупла, небесні світила, тілесні отвори є округлими. Звіди символіка кола в поховальних обрядах, яке розглядається як спосіб повернення в природний стан. Можливо, що з ідеєю небесного вогню / кола пов’язані ритуальні спалювання померлих. Звідси обрядове використання кола як захисту від агресивного природного середовища. Напевно, що з чотирикутником пов’язується семантика кута як точки поєднання перпендикулярних прямих. Кутові перетини прямої лінії утворюють «слабкі» місця, що пояснює традицію розташовувати в кутах оберегові об’єкти, зокрема башти, ікони, камені, захисні знаки, що підсилювали непорушність і статичність горизонтального простору.

Actions (login required)

Перегляд елементу