Семантика власних назв

Лєвочкіна, С. В (2009) Семантика власних назв. Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки (№ 169). pp. 167-175.

[img]
Preview
Text
169-167-175.pdf

Download (556kB) | Preview

Abstract

У статті надано огляд різних точок зору на семантику онімів, або власних назв. Характеризуючи значення власної назви як інформацію про індивідуальний об’єкт (референт), Автор пропонує розмежовувати унікальну та контекстуальну специфічність такого об’єкта. Значення назв унікально-специфічних об’єктів (Україна, Київ, Тарас Шевченко, Тарас Бульба) є незмінним і належить до плану мови. Значення назв контекстуально-специфічних об’єктів (Тетяна, Іван) є змінним і належить до плану мовлення. У першому випадку власна назва виконує репрезентативну функцію, у другому – дейктичну. Перетворення референта з контекстуально залежного на контекстуально незалежний і навпаки спричиняє семантичні зміни, аналогічні онімізації і апелятивації

Item Type: Article
Uncontrolled Keywords: власна назва ; референтне значення ; унікально-специфічні і контекстуально-специфічні референти ; онімізація ; апелятивація
Subjects: Філологічні науки
Divisions: Навчально-науковий інститут української філології та соціальних комунікацій
Depositing User: Наукова Бібліотека
Date Deposited: 16 Apr 2020 19:35
Last Modified: 16 Apr 2020 19:35
URI: http://eprints.cdu.edu.ua/id/eprint/2189

Actions (login required)

View Item View Item