Формування статокінетичної стійкості в онтогенезі

Лизогуб, В. С., Салівончик, І. І., Коваль, Ю. В., Дудник, І. О. (2023) Формування статокінетичної стійкості в онтогенезі. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія Біологічні науки (№ 2). с. 64-76. ISSN 2076-5835

Text 369-373-PB-64-75.pdf Download (1MB)

Резюме

Методикою стабілографії у осіб 8-17 років, що займаються спортом (спортсмени) і однолітках, що не займаються систематично фізичною культурою (не спортсмени) досліджували статокінетичну стійкість та встановили особливості і закономірності її формування. За показниками коефіцієнту функції рівноваги (КФР), довжини траєкторії коливання центру тиску (Length) та швидкості переміщення центру маси (AvgSpeed) виявлено, що статокінетична стійкість у дітей, підлітків і юнаків поступово підвищується та досягає максимальних значень у 16-17 років. У групах 14-15 та 16-17 років обстежувані спортсмени характеризувались статистично значуще інтенсивним і випереджаючим вищим рівнем розвитку статокінетичної стійкості, порівняно їх однолітками не спортсменами. Обговорюється питання про роль додаткової м’язової аферентації під час систематичних занять фізичною культурою та спортом на генетичні механізми сенсомоторної інтеграції на процеси формування статокінетичної стійкості в онтогенезі.

Actions (login required)

Перегляд елементу