Асоціація як міжнародно-правовий інструмент взаємодії Європейського Союзу з третіми країнами

Лубко, І. М. (2021) Асоціація як міжнародно-правовий інструмент взаємодії Європейського Союзу з третіми країнами. Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави : збірник матеріалів ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, Черкаси, 21 травня 2021 р. / редкол. : С. В. Джолос, В. М. Мойсієнко, Ю. С. Кононенко. с. 174-181.

Text 14 Джолос-174-181.pdf Download (403kB)

Резюме

В статті зазначається, що укладання угод про асоціацію є однією з головних форм співпраці Європейського Союзу з третіми країнами. Такі угоди посідають особливе місце в ієрархії міжнародних угод ЄС. Правові засади та зміст асоціації з Євросоюзом визначаються установчими договорами та доповнюються практикою Суду ЄС. Джерелом правовідносин асоціації з ЄС є спеціальні договори про асоціацію, укладені на підставі ст. 217 ДФЄС. Економічною основою більшості угод про асоціацію з ЄС служить зона вільної торгівлі. Рівень економічної співпраці, визначений положеннями відповідної угоди залежить від мети асоціації ЄС з третьою країною та може варіюватись від класичної торговельної співпраці до глибокої економічної інтеграції у внутрішній ринок ЄС. Поширення права Євросоюзу та його практики на правопорядки асоційованих країн здійснюється різними способами: 1) включення положень, які є аналогічні з установчими договорами про ЄС; 2) відсилка до правових актів Євросоюзу шляхом інкорпорації «спільного доробку»; 3) гармонізації законодавства асоційованих держав з правом ЄС. Практика Суду ЄС визнає пряму дію певних положень угод про асоціацію і актів органів асоціації у правопорядку ЄС. Критерії прямої дії визначив Суд ЄС. Проте асоційовані країни самі вирішують, чи визнавати за такими положення пряму дію у своїх внутрішніх правопорядках.

Actions (login required)

Перегляд елементу